Чарнецький Степан Миколайович [21. 01. 1881, с. Шманьківці, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 01.10.1944, м. Львів] – журналіст, критик, фейлетоніст, театрознавець, поет, перекладач, актор, режисер, громадський діяч.
Псевдоніми і криптоніми: Анчар, Хома Брут, Т. Горобець, Тиберій Горобець, Терентій Капець, Крилов-Горобець, І. Левицький, Малий Горобчик, Стефан Орлин, Данило Пявка, Терзит, Тувім-Горобець, Чацький, Ст. Чацький, О. Шандура, Остап Шандура, Ст. Шманківський, Шманковецький, Stefan Cza-cki, Tyberij Horobets; С. Ч., С. Ч-ий, Ст. Ч., Ст. Ч-ий, Ст. Чарн., Ст. Ча-цький, Стефан Чар., Стефан Чарн., Т. Г., Ч., Ч-й.
Народився у багатодітній родині (був тринадцятою дитиною) священника Миколи Чарнецького та Владислави з дому Екгардт. У неповні два роки втратив батька. Початкову освіту здобув у Станиславові, куди переїхала мати з дітьми. Згодом родина перебралася до Львова. Навчався в Українській академічній гімназії та реальній школі у Львові. 1900 р. продовжив студії на шляхобудівельному факультеті Львівської політехніки (однак диплом не отримав).
На початку 1900-х рр. розпочав журналістську діяльність. 1906 р. влаштувався на роботу до земської управи. Був членом літературного угруповання «Молода Муза» у Львові.
У 1912–1914 рр. працював режисером і директором театру «Українська бесіда». Із початком Першої світової війни був мобілізований до австрійського війська, однак через погіршення здоров’я невдовзі був демобілізований. У 1914–1916 рр. працював помічником начальника залізничної дільниці Львів–Стрий і Львів–Самбір. 1915 р. одружився з Іреною Поповчак, яка мала польське походження.
Від 1920 р. обіймав посаду референта преси при Львівському магістраті. Із 1922 р. виховував двох доньок самотужки, 1926 р. овдовів. Паралельно займався редакторсько-журналістською діяльністю.
Упродовж 1940–1941 рр. працював науковим співробітником Львівської філії Бібліотеки Академії наук УРСР. Помер, виснажений хворобами після отруєння чадним газом.
Є автором збірок поезій «В годині сумерку» (1908), «В годині задуми» (1917), «Сумні ідем» (1920), новел і фейлетонів «Дикий виноград» (1921), «Квіти й бодяче» (1922), «З мойого записника» (1922), книги «Нарис історії українського театру в Галичині» (1934), спогадів. У пресі публікував театрально-музичні рецензії, фейлетони, статті про українське культурне життя.
Редакторсько-видавнича діяльність: відповідальний редактор газет «Українське Слово» (Львів) у 1915 р., «Громадська Думка» (Львів) у 1920 р. та «Українська Думка» (Львів) у 1920 р.; член редколегії місячника «Шляхи» (Львів) у 1915–1917 рр., журналу «Життя і Мистецтво» (Львів) у 1920 р.
Публікаторська діяльність: «Визволення», «Вперед!», «Громадська Думка», «Діло», «Життя і Знання», «Життя і Мистецтво», «Жінка» (усі – Львів), «Зірка» (Станиславів), «Золотий Гомін», «Ілюстрована Україна», «Комар» (усі – Львів), «Краківські Вісті» (Краків, Відень), «Літературно-Науковий Вістник» (Львів, Київ), «Молода Україна», «Назустріч», «Недїля», «Новий Час», «Руслан», «Світ», «Театральне Мистецтво» (усі – Львів), «Трудова Громада» (Рівне, Кам’янець-Подільський), «Українська Думка», «Українське Слово», «Український Вістник», «Українські Вісти», «Шляхи» (усі – Львів).
Література: Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 406–407; Медведик П. Чарнецький Степан Миколайович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклоп. слов. Львів, 1997. Вип. 4. С. 270–272; Мориквас Н. Меланхолія Степана Чарнецького: есей. Львів, 2005. 384 с.; Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. С. 304–305; Степан Чарнецький. Рудницький М. Письменники зблизька. Львів, 1964. С. 134; Українська преса в Україні та світі XIX–XX ст.: іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2011. Т. 3: 1906–1910 рр. С. 274; Львів, 2014. Т. 4: 1911–1916 рр. С. 98, 404; Львів, 2022. Т. 7: 1919. С. 293.
Архівні джерела: ЛННБ. Від. рукоп. Ф. 57 (Калинович Іван). Спр. 112 (Словник псевдонімів і криптонімів українських письменників). 1861–1926 рр.). Арк. 192, 1241, 1197.
Світлина: Мориквас Н. Меланхолія Степана Чарнецького: есей. Львів, 2005. С. 2.
Оксана Середа
Опубліковано 16.09.2025.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Середа О. Чарнецький Степан. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/charnetskyy-stepan/ (дата звернення: 00.00.0000).
