Гехтер Максим Григорович [1885, Київщина – 25.12.1947, м. Прага, Чехія] – журналіст, публіцист, редактор, політичний діяч.
Справжнє ім’я та по батькові: Мендель Гецкович-Беркович.
Псевдоніми та криптоніми: М. Григорович, Економіст, Максим Литвин, М. Литвин, Літописець, Максим Літописець, Максим, Меломан, Могар, Ольгін, М. Ольгін, Оптиміст, Профан, Радянин, Рецензент, Робітник, М. Росьовий, Ст. Росьовий, Рузин, М. Рузин, Ченко, Ю. Яровий, Nowus; А., А. Г., Г., Г. Р., Г-ович, Д. Б., Д. Е., Е. У., М., М. Г., м. г., М. Г-ер, М. Г-ович, М. Г-р., М. Г-ч, М. Ге-ер, М. Григ., М. Р-н, М. С-ин, Мак., Н. Р., П. А., П. Г., Р., -р, Р. В., Рец., С. Д., Ст. Р.; М. Н., (mh), Nov.
Був членом Революційної української партії та Бунду. Належав до прихильників і популяризаторів ідеї української автономії, через що зазнавав переслідувань з боку царської влади, зокрема у 1905 р. був заарештований.
Після звільнення у 1907 р. оселився у Києві, де відійшов від партійної роботи і розпочав журналістську діяльність як співробітник щоденника «Рада». Виступав із прилюдними доповідями на зборах Українського клубу, членом якого був. Після його закриття у 1912 р. брав участь у діяльності українського клубу «Родина».
У період Національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. входив до складу Надзвичайної дипломатичної місії Української Народної Республіки в Данії й виконував обов’язки керівника її інформаційного відділу. Певний час обіймав посаду секретаря Посольства УНР в Німеччині. У 1919 р. був призначений членом української дипломатичної місії Директорії УНР у США, однак до виконання своїх обов’язків не приступив.
У 1920–1930-х рр. проживав у Празі. Влітку 1922 р. викладав на курсах українознавства у Берліні.
Під час Другої світової війни переховувався.
Похований у Празі.
Автор книг і брошур соціально-економічної тематики, зокрема «Сільська кооперація» (1909) та «Селянські заробітки» (1911). У пресі публікував статті соціально-економічної, політико-правової, національної та культурно-освітньої проблематики, рецензії на праці відповідної тематики й твори українських письменників.
Редакторсько-видавнича діяльність: член редакційного колективу і редактор соціально-економічного відділу газети «Рада» (Київ) у 1907–1914 рр.; відповідальний редактор журналу «Літературно-Науковий Вістник» (Львів, Київ) у 1908 р. та 1911–1912 рр.; засновник і ймовірний редактор бюлетенів «Bulletiner Fra Det Ukrainske Press-Bureau», «Bulletins From The Ukrainain Press-Bureau» (обидва – Копенгаген) у 1919 р.; редактор бюлетеня «Українське Пресове Бюро в Копенгазі» (Копенгаген) у 1920 р.; редактор журналу «Prager Presse» (Прага) у 1921–1938 рр.; співвидавець часопису «Slavische Rundschau» (Прага) у 1929–1939 рр.
Публікаторська активність: «Відродження» (Київ), «Діло», «Економіст» (обидва – Львів), «Засів» (Київ), «Киевская Почта» (Київ), «Киевские Вести» (Київ), «Літературно-Науковий Вістник» (Львів, Київ), «Рада» (Київ), «Село», «Українська Хата» (обидва – Київ), ін.; «Prager Presse», «Slavische Rundschau» (обидва – Прага), ін.
Література: Богацький П. «Українська Хата». Українська Хата. Київ, 1909–1914 [спогади П. Богацького, М. Шаповала, А. Животка] / упоряд. С. Зеркаль. Нью-Йорк, 1955. С. 20; Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. С. 88; М. Гехтер: Спогади. Листи до М. Грушевського / упоряд., вступ та прим. І. Ткаченка. Київ, 2005. 64 с.; Наріжний С. Українська еміґрація. Прага, 1942. С. 251; Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації 1919–1939. Київ, 1999. С. 98, 130; Реєстр розсекречених архівних фондів України: міжархів. довід. Київ, 2012. Т. 1. Кн. 2. С. 291; Сидоренко Н. Гехтер Максим Григорович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енцикл. слов. Львів,1999. Вип. 6. С. 56–59; Сидоренко Н. Гехтер Максим Григорович. Шевченківська Енциклопедія: у 6 т. Київ, 2012. Т. 2. С. 71; Ткаченко В. І. Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело. Рукописна та книжкова спадщина України. Київ, 2007. Вип. 12. С. 323–346; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. / уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк, Л. В. СніцарчукМ. М. Комариця, Н. М. Кулеша. Львів, 2007. Т. 1: 1812–1890 рр. С. 440; Львів, 2009. Т. 2: 1891–1905 рр. С. 90, 193, 194; Львів, 2011. Т. 3: 1906–1910 рр. С. 119, 121, 199; Львів, 2014. Т. 4: 1911–1916 рр. С. 68, 70; Львів, 2020. Т. 6: 1918 р. С. 38; Львів, 2022. Т. 7: 1919 р. С. 307, 308, 600, 602.
Електронні ресурси: Сидоренко Н. М. Гехтер Максим Григорович. Енциклопедія Сучасної України [електронна версія]. https://esu.com.ua/article-29435 (дата звернення: 11.06.2026); Hekhter Maksym. Internet Encyclopedia of Ukraine. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CH%5CE%5CHekhterMaksym.htm (дата звернення: 11.06.2026).
Світлина: Дорошенко Д. Мої Спомини Про Давнє-Минуле (1901–1914 роки). Винипеґ, Манітоба, 1949. С. 88.
Олеся Дроздовська
Опубліковано: 12.06.2026.
Стаття поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати та цитувати цю публікацію лише за умови зазначення її авторства та посилання на сторінку онлайн-енциклопедії Biograma.
Як нас цитувати: Дроздовська О. Гехтер Максим. Biograma: енциклопедія імен української преси [електронний ресурс]. https://biograma.net.ua/hekhter-maksym/ (дата звернення: 00.00.0000).
